Громада храму в Постойному: чвари в нашому селі почалися після Томосу
Протоієрей Олександр Мальчук, настоятель Петропавлівської громади УПЦ в селі Постойне. Фото: СПЖ
2 жовтня 2019 року в другому сюжеті СПЖ з серії «Життя після захоплення» Петропавлівська громада села Постойне Костопільського району Рівненської області розповіла про свою долю.
Протоієрей Олександр Мальчук, настоятель храму Петра і Павла, розповідає, що зараз віряни УПЦ змушені молитися в будинку, який був пожертвуваний одним із жителів села.
«Події в нашому селі почали розвиватися спочатку з прийняттям так званого Томосу, який привезли в Україну зі Стамбула. 14 січня 2019 року ініціативна група села в особі кількох людей прийшли і запропонували нашій громаді перейти в новостворену ПЦУ, оскільки у нас на сьогоднішній день, як вони аргументували, є незалежна церква, яка отримала Томос про свою незалежність, і ми далі будемо молитися у новоствореній церкві», – каже священик.
За його словами, «громада на це відразу відреагувала негативно, відмовилася це приймати. І можемо сказати, що суперечки в селі тривали довгий час аж до квітня. Були неодноразові звернення і до мене. Просили перейти і "підтримати товариство", але я акцентував і тоді, і зараз кажу, що члени громади, які постійно ходили до храму, молилися, брали участь у богослужіннях, причащалися – всі вони перебувають зі мною і не мають бажання переходити в новостворену церкву ПЦУ».
«Потім з'явилися погрози на мою адресу і адресу моєї сім'ї, у зв'язку з чим мені навіть довелося забрати дітей з Постойного, так як ми тут жили, і відвезти їх до батьків у Городок, де на сьогоднішній день ми змушені жити. Тут такої можливості немає, оскільки постійно були погрози фізичної розправи. Не стільки я переживав за себе, скільки за своїх маленьких дітей. Нас примусово змусили виселитися з нашого будинку, де ми не тільки мешкали, а й були прописані з малолітніми дітьми», – каже настоятель.
Одна з парафіянок, Марія Жук, підтверджує слова о. Олександра: «Як Томос видали, з цього і почалося. Почалися захоплення.
Вони намагалися це зробити до виборів (президентських – Ред.). Ось коли проходила передвиборча кампанія, проходило і це захоплення. Я до останнього не могла уявити собі і не вірила, що таке буде. До останнього. Я в минулому вчителька. Я стояла на тому порозі, під тими дверима, співали ми…
Натовпом тиснули і мене, таку літню людину, за руки стягували з порога, повалили священика, топталися по ньому ногами. І ніхто не простягнув руку й не підняв батюшку. Це дикість, це невіруючі люди».
Тепер громада змушена служити в старому похиленому будинку, який надав їм один із жителів села. Сам настоятель отримував погрози і на свою адресу, і на адресу своїх маленьких дітей. Він був змушений відвезти родину до батьків і тепер їздить на богослужіння в село за 50 км щонеділі і на церковні свята.
Як повідомляла СПЖ, 3 квітня 2019 року рейдери з ПЦУ за допомогою влади силою захопили храм святих апостолів Петра і Павла в Постойному, який громада своїми руками побудувала 30 років тому, а потім влаштували штурм і захопили церковний будинок, де жив священик і відбувалися після втрати храму богослужіння. Кілька парафіянок отримали після цього побоїща травми обличчя (розірваний ніс та вухо) і на швидкій були відвезені в лікарню.
Читайте також
Від обстрілу постраждав старовинний храм УПЦ на Сумщині
Головний архітектор Сумської області оприлюднив фото ушкодження та історичні знімки храму.
«Священника» УПЦ КП насильно мобілізували
Клірику УПЦ КП кажуть, що переведення його приходу до ПЦУ допоможе вирішити питання з мобілізацією.
Екологи просять папу Франциска відмовитися від різдвяної ялинки
Жителі Лердо готуються до акції протесту, плануючи перекрити дороги, щоб не допустити відправки дерева до Риму.
Школярам Ірландії складніше визнати себе віруючими, ніж прихильниками ЛГБТ
Шкільне опитування показало, що у Північній Ірландії учням легше зізнатися у сексуальній орієнтації, ніж у тому, що вони християни.
Католицькі єпископи США: Не можна мовчати щодо абортів та ЛГБТ
Єпископ із Вірджинії: на жаль, багато штатів продовжують закріплювати аборти у своїх конституціях. Нам ще доведеться зробити багато роботи.