У Вінницькій єпархії йдуть урочистості на честь Барської ікони Божої Матері

Барський жіночий монастир на честь Барської ікони Божої Матері. Фото: monasteries.org.ua

1 жовтня 2019 року, в день пам'яті Барської ікони Пресвятої Богородиці, в Барському жіночому монастирі Вінницької єпархії УПЦ відбулися святкування на честь шанованого образу, повідомив у Facebook митрополит Вінницький і Барський Варсонофій .

Божественну літургію в обителі очолив митрополит Варсонофій.

За богослужінням молилися сестри Барського монастиря на чолі з настоятельницею ігуменею Антонією (Стаценко), а також численні парафіяни та паломники.

Після Богослужіння в обителі відбувся хресний хід.

Як повідомляла СПЖ, Барський жіночий монастир на честь Барської ікони Божої Матері Вінницької єпархії Української Православної Церкви, розташований в селі Гайове Барського району Вінницької області. Його головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері «Барська», протягом вже 300 років являє чудеса зцілення і її милості всім стражденним, які вдаються до неї в своїх скорботах і молитвах.

Давній переказ оповідає, що з XVII століття святиня зберігалася тут в дерев'яному храмі – до того моменту, поки монастир не був зруйнований і розорений поляками. У XVIII столітті уніатські ченці-базиліани відродили монастир в самому місті Барі. В описі Барського монастиря за 1723 рік говориться, що в головному вівтарі у високому поглибленні є образ Богоматері, що тримає на лівій руці Богомладенця Іісуса. Навколо неї червоний балдахін з двома зображеннями ангелів, що підтримують корону. Благодатні знамення від Святої ікони були відомі всьому південно-західному краю Русі, і на честь Її була складена «Пісня Пресвятій Богородиці, чудотворній Її іконі в Барі-граді».

У 1793 році місто Бар зі всім Поділлям об'єдналося з Росією, а в 1837 році Барський монастир знову став православним. Через півстоліття в пам'ять про цю подію Священним Синодом Російської Церкви було встановлено особливе шанування Барської ікони Божої Матері 1/14 жовтня – в день святкування Покрови Пресвятої Богородиці. Про цю ікону написав замітку і православний історик-очеркіст Є. Поселянин у своїй відомій книзі «Богоматір. Опис Її земного життя і чудотворних ікон» (1914 рік). У народі ікону називали образом «Пресвятої Покрови».

Були випадки, коли не тільки православні, а й іновірці, католики, лютерани просили здійснювати молебні перед Барською Богородичною іконою. Розповідають, що внучка священика з міста Бара страждала незвичайною хворобою хореєю, іменованою також «танцем святого Вітта». У 1885 році лікарі допомогти нічим не змогли. Коли ж був відслужений молебень за здоров'я перед Барською іконою Богоматері, хвора зцілилася. Відомі були й інші приклади благодатного зцілення від святої ікони Барської, з якої робилися копії для різних храмів.

У 1930-х роках Свято-Покровський монастир, на той час вже жіночий, був розгромлений безбожниками, розграбований і закритий, а його насельниці вигнані. Чудотворний образ черницям вдалося врятувати, але дорогоцінну ризу довелося віддати представникам влади.

До 1990-х ікону «Барську» зберігали матінки Серафима, Амвросія і Гавриїла в підпіллі будинку в Барі, де вони оселилися після вигнання з обителі. Ми знаємо,що так чинили з православними святинями і інші подвижниці – відомі і безвісні.

Після смерті Серафими і Амвросії, матінка Гавриїла, вже не мала сил, та до того ж у зв'язку зі спробами викрасти у неї древній образ і вивезти його за кордон, вирішила передати ікону храму.

У лютому 1994 році черниця Гавриїла відправила телеграму в село Дачне Одеської області молодому протоієрею Володимиру Мінаєву, який служив у церкві міста Бара і приходив помолитися перед святою іконою, але потім був переведений в Одеську єпархію. Отець Володимир згадував: «Вона перебувала в будинку, ми намагалися не говорити про Неї. Але святиню не сховаєш. Спочатку від ікони почало виходити сяйво, потім вона стала пахнути, це помітила наша добра і благочестива парафіянка раба Божа Любов. Пам'ятаю, як вона, прикладаючись до ікони, вигукнула: «Батюшка, вона ж пахне!» – і з того дня почалося паломництво до святині. Приходили пішки, приїжджали автобусами, співалися псалми і читалися акафісти до Богородиці. Ми на нашому приході проживали прекрасні дні і роки, перебуваючи біля найбільшої святині – ікони Божої Матері Барської. Народу приходило все більше і більше. Двері в будинок, де знаходилася ікона, не зачинялися. Відбувалося стільки чудес, що згадати зараз важко. Я дуже шкодую про те, що не записував».

В 2000 році прийшов час віддавати ікону Божої Матері в місто Бар. Перед тим, як це зробити, було вирішено написати список з чудотворного образу. «Приїхав художник, – розповідав отець Володимир. – Ікона в будинку, поруч приготовлена дошка, на якій буде писатися інша. Минуло кілька днів – робота не йде. Питаю, в чому справа. І художник каже: «Писати не буду, не можу зловити момент». І підводить мене до ікони: «Подивіться, Вона змінює лик. Як вам відобразити її – скорботною, люблячою, веселою, смиренною?». І все-таки ікона написана. Поставлена в храмі. Кожен раз, приходячи на службу в храм, дивлюся на ікону. Лист хороший, але лик Пресвятої Діви – як би неживої. Нас вчили змирятися, і ми терпляче чекаємо, що ж буде далі».

Святиня була привезена до вінницьке місто Бар, звідки її хресним ходом принесли в Свято-Успенський собор, і встановили в особливому кіоті біля іконостасу.

Наші сучасники в новітній час потягнулися до чудотворного образу. Одного разу після читання акафіста Пресвятої Богородиці прозрів сліпий хлопчик; відбувалися й інші чудеса. У 2002 році «Барська » ікона оновилася – посвітліли лики Божої Матері і Спасителя.

У місті Бар з 31 травня 2010 року відновлюється скит на честь Барської ікони Божої Матері. Це скит Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря, яким керує ігуменія Антонія (Стеценко). Скит заснований на базі приходу на честь Барської ікони.

На початку 2011 року, як тільки в новозбудованому сестринському корпусі оселилися черниці і почалася літургійне життя, чудотворна Барська ікона Пресвятої Богородиці зайняла своє почесне місце в скиту.

4 червня 2011 року, було звершено чин освячення першого каменю в будівництві монастирського соборного храму на честь ікони Пресвятої Богородиці поруч з першим малим храмом обителі, який освячений на честь блаженної Матрони Московської.

Нагадаємо, 19 вересня 2019 року, в день свята на честь Києво-Братської ікони Божої Матері, в Барському жіночому монастирі Вінницької єпархії УПЦ, відбулося освячення головного (верхнього) храму на честь Барської ікони Пресвятої Богородиці.

Читайте також