Настоятель храму в Байконурі: з кожною ракетою відлітає частина душі

Настоятель храму в Байконурі розповів про те, як зародилася традиція освячення ракетної техніки.Фото: ria.ru

25 вересня 2019 року на Міжнародну космічну станцію з Байконура відправиться черговий екіпаж. За традицією ракету «Союз-ФГ» для пуску окропили святою водою за добу до старту, а екіпаж отримав благословення в день польоту, повідомляє РІА «Новини».

Настоятель храму святого Великомученика Георгія Побідоносця в місті Байконур протоієрей Сергій (Бичков) розповідає про те, зародилася традиція проводити чин освячення ракети: «Перше, що ми освячували, був розгінний блок "Батьківщина" розробки НВО імені Лавочкіна в 1999 році, а з 2000 року ми освячуємо всі старти з Байконура. Всі ракети, починаючи від цивільних комерційних запусків і закінчуючи запусками вантажних і пілотованих кораблів. Це стало доброю традицією. Ми просимо у Бога благословення на працю тих людей, які створювали ракету, хто її конструював».

За його словами, вперше ідея освячувати ракетно-космічну техніку в голову прийшла генеральному конструктору НВО імені Лавочкіна: «Уперше освятити запуск розгінного блоку "Фрегат" як абсолютно нового виробу, який вперше полетить в космос, запропонував генеральний конструктор НВО імені Лавочкіна. Блок полетів із Божим благословенням. І цей одиничний випадок переріс у традицію для всього космодрому. Були противники ідеї, були ті, хто виступав за, але традиція встановилася. Свого часу написали спеціальний чин на освячення космічного корабля, його благословив Патріарх Алексій Другий».

«Моє основне завдання – освятити корабель, благословити космонавтів і підтримати їх. Духовна підтримка завжди допомагає», – додав священнослужитель.

Він розповів, як з'явилася традиція благословляти екіпаж: «Традиція почалася з польоту Василя Циблієва в 1997 році. За кілька днів до старту він дізнався, що один із членів його екіпажу – Олександр Лазуткін – нехрещений. Вони звернулися до мене, і хрестини космонавта пройшли прямо в басейні готелю. Після цього я запропонував благословляти всі екіпажі, і ось відтоді щоразу перед польотом це і відбувається: осіняю хрестом, окропляю святою водою й з Божою допомогою відправляю екіпажі в політ».

Священнослужитель каже, що іноземні космонавти, які входять в екіпаж, вітають церемонію благословення: «Основна частина зарубіжних астронавтів вітає це. Вони теж слідом за російськими космонавтами підходять отримати благословення, тому що розуміють, що Божа допомога потрібна будь-якій людині незалежно від віросповідання. Багато хто навіть після польоту приїжджають до нас до церкви з вдячністю».

«Є космонавти, які допомагають на службі в церкві Зоряного містечка. Їх ніхто не змушує, не зобов'язує. Це крик душі. Під час поїздок на Байконур вони самі приходять, приводять сім'ї, сповідаються, причащаються, допомагають нам на службі», – додав він і сказав, що в храм приходять і керівники підприємств, і генеральні конструктори, і керівництво «Роскосмосу».

Клірик розповів, що в його храмі є ікона, яка побувала на МКС: «До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні ми домовилися з "Роскосмосом", щоб ікона здійснила хресний хід навколо земної кулі. Десять діб вона провела на орбіті і потім повернулася до нас у храм. Це ікона Казанської Божої Матері».

На думку священика, «релігія і наука завжди йшли разом, один одного підтримували і доповнювали. Просто в нашій країні був період, коли релігію намагалися відсунути на задній план, але народ повернувся назад до Бога. Ви бачите, ми підтримуємо "Роскосмос", "Роскосмос" підтримує нас».

«Із кожною ракетою відлітає частина душі. З моменту як ти освятив ракету, ти сприймаєш все, що з нею відбувається, всім серцем. Поки вона не вийшла на орбіту, поки корабель не пристикувався до МКС, немов якийсь клубок всередині тебе сидить. Потім переживаєш доти, поки на Землю не повернеться екіпаж. І за кожного переживаєш однаково, кожного космонавта сприймаєш як свого близького. Якщо ти його благословив, значить, ти за нього відповідаєш», – каже він.

О. Сергій прокоментував і той факт, що майбутній пуск – останній для ракети «Союз-ФГ» із українськими комплектуючими, й церковну ситуацію в Україні.

«Для нас це біль. Байконур – це маленька частина Радянського Союзу. В місті живуть представники різних народів. Яка б не відбувалася ситуація в Україні, в Прибалтиці, в будь-якій іншій пострадянській державі, це сприймається з болем. Переживають за Україну не тільки українці, а всі мешканці, бо вони розуміють, що у них там залишилися друзі, родичі, однокласники», – пояснив священик.

Як повідомляла СПЖ, раніше в космосі разом із екіпажем космонавтів побували частинки мощей Серафима Саровського та Сергія Радонезького.

Нагадаємо, російський космонавт-випробувач Сергій Рижиков – командир корабля «Союз МС-02», з жовтня 2016 по квітень 2017 у вільний від вахти час слухав записану на диктофон Божественну літургію і дотримувався посту.

Читайте також