Барська обитель запрошує на освячення престолу на честь Барської Богоматері
Барський жіночий монастир на честь Барської ікони Божої Матері. Фото: monasteries.org.ua
19 вересня 2019 року відбудеться чин освячення престолу в храмі на честь Барської ікони Пресвятої Богородиці Барського жіночого монастиря, повідомляє прес-служба Вінницької єпархії.
Освячення та Божественну літургію звершить митрополит Вінницький і Барський Варсонофій. Зустріч владики о 8.30.
Барський жіночий монастир на честь Барської ікони Божої Матері Вінницької єпархії Української Православної Церкви розташований в селі Гайове Барського району Вінницької області.
Його головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері «Барська», впродовж вже 300 років являє чудеса зцілення і Її милості всім стражденним, які звертаються до неї в своїх скорботах і молитвах.
Древня легенда оповідає, що з XVII століття святиня зберігалася тут в дерев'яному храмі – до того моменту, поки монастир не був зруйнований і розорений поляками. У XVIII столітті уніатські ченці-базіліани відродили монастир в самому місті Барі.
В описі Барського монастиря за 1723 рік мовиться, що в головному вівтарі у високому поглибленні є образ Богоматері, що тримає на лівій руці Богонемовля Ісуса. Навколо неї червоний балдахін з двома зображеннями ангелів, які підтримують корону. Благодатні знамення від Святої ікони були відомі всьому південно-західному краю Русі, і в честь Її було створено «Пісня Пресвятій Діві Богородиці, чудотворній Її іконі в Барі-граді».
У 1793 році місто Бар з усім Поділлям возз'єднався з Росією, а в 1837 році Барський монастир знову став православним. Через півстоліття в пам'ять про цю подію Священним Синодом Руської Церкви було встановлено особливе шанування Барської ікони Божої Матері 1/14 жовтня – в день святкування Покрови Пресвятої Богородиці. Про цю ікону написав замітку і православний історик-нарисовець Е. Поселянин в своїй відомій книзі «Богоматір. Опис Її земного життя і чудотворних ікон» (1914 рік). У народі ікону називали образом «Пресвятої Покрови».
Були випадки, коли не тільки православні, а й іновірці, католики, лютерани просили звершувати молебні перед Барською Богородичною іконою. Розповідають, що внучка священика з міста Бара страждала незвичайної хворобою хореею, іменованої також «танцем святого Вітта». У 1885 році лікарі допомогти нічим не змогли. Коли ж був відслужений молебень за здоров'я перед Барською іконою Богоматері, хвора зцілилася. Відомі були і інші приклади благодатного зцілення від святої ікони Барської, з якої робилися копії для різних храмів.
У 1930-х роках Свято-Покровський монастир, на той час уже жіночий, був розгромлений безбожниками, розграбований і закритий, а його насельниці вигнані. Чудотворний образ черницям вдалося врятувати, але дорогоцінну ризу довелося віддати представникам влади.
До 1990-х ікону «Барську» зберігали матінки Серафима, Амвросія і Гавриїла в підпіллі будинку в Барі, де вони оселилися після вигнання з обителі. Ми знаємо, що так вчиняли з православними святинями і інші подвижниці – відомі і безвісні.
Після смерті Серафими і Амвросії матінка Гавриїла, яка вже не мала сил, та до того ж у зв'язку зі спробами викрасти у неї древній образ і вивезти його за кордон, вирішила ікону передати храму.
У лютому 1994 році черниця Гавриїла відправила телеграму в село Дачне Одеської області молодому протоієрею Володимиру Мінаєву, який служив у церкві міста Бара і приходив помолитися перед святою іконою, але потім був переведений до Одеської єпархії. Отець Володимир згадував: «Вона перебувала в будинку, ми намагалися не говорити про Неї. Але святиню не сховаєш. Спочатку від ікони почало виходити сяйво, потім від неї йшли пахощі, це помітила наша добра і благочестива парафіянка раба Божа Любов. Пам'ятаю, як вона, прикладаючись до ікони, вигукнула: "Батюшка, вона ж пахне!" – і з того дня почалося паломництво до святині. Приходили пішки, приїжджали автобусами, співалися псалми і читалися акафісти до Богородиці. Ми на нашій парафії проживали прекрасні дні і роки, перебуваючи біля найбільшої святині – ікони Божої Матері Барської. Народу приходило все більше і більше. Двері в будинок, де знаходилася ікона, не зачинялися. Відбувалося стільки чудес, що згадати зараз важко. Я дуже шкодую про те, що не записував».
У 2000 році прийшов час віддавати ікону Божої Матері в місто Бар. Перед тим, як це зробити, було вирішено написати список з чудотворного образу. «Приїхав художник, – розповідав отець Володимир. – Ікона в будинку, поруч приготовлена дошка, на якій буде писатися інша. Минуло кілька днів – робота не йде. Питаю, в чому справа. І художник говорить: "Писати не буду, не можу зловити момент". І підводить мене до ікони: "Подивіться, Вона змінює лик. Як вам запам'ятати Її – скорботною, люблячою, веселою, смиренною?". І все-таки ікона написана. Поставлена в храмі. Кожен раз, приходячи на службу в храм, дивлюся на ікону. Письмо гарне, але лик Пресвятої Діви – немов неживий. Нас вчили змирятися, і ми терпляче чекаємо, що ж буде далі».
Святиня була привезена у вінницьке місто Бар, звідки її хресним ходом принесли в Свято-Успенський собор, і встановили в особливому кіоті біля іконостасу.
Наші сучасники в новітній час потягнулися до чудотворного образу. Одного разу після читання акафісту Пресвятій Богородиці прозрів сліпий хлопчик; відбувалися і інші чудеса. У 2002 році «Барська» ікона оновилася – посвітлішали лики Божої Матері і Спасителя.
У місті Бар з 31 травня 2010 року відновлюється скит на честь Барської ікони Божої Матері. Це скит Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря, яким керує ігуменя Антонія (Стеценко). Скит заснований на базі парафії на честь Барської ікони.
На початку 2011 року, як тільки в новоздбудованому сестринському корпусі оселилися черниці і почалася літургійне життя, чудотворна Барська ікона Пресвятої Богородиці зайняла своє почесне місце в скиту.
4 червня 2011 року було звершено чин освячення першого каменя в будівництво монастирського соборного храму на честь ікони Пресвятої Богородиці поруч з першим, малим храмом обителі, який освячено на честь блаженної Матрони Московської.
Читайте також
Екологи просять папу Франциска відмовитися від різдвяної ялинки
Жителі Лердо готуються до акції протесту, плануючи перекрити дороги, щоб не допустити відправки дерева до Риму.
Школярам Ірландії складніше визнати себе віруючими, ніж прихильниками ЛГБТ
Шкільне опитування показало, що у Північній Ірландії учням легше зізнатися у сексуальній орієнтації, ніж у тому, що вони християни.
Католицькі єпископи США: Не можна мовчати щодо абортів та ЛГБТ
Єпископ із Вірджинії: на жаль, багато штатів продовжують закріплювати аборти у своїх конституціях. Нам ще доведеться зробити багато роботи.
В Естонській Церкві заявили, що чиновники вторгаються у церковне життя
На міжнародній конференції у Таллінні обговорили способи подолання поділу православних християн в Естонії.
Монастир Есфігмен звернувся в ООН за захистом
Конфлікт між монастирем Есфігмен і Константинопольським патріархатом триває десятиліттями, але це перша спроба звернутися до ООН.