Ігуменя Серафима: Предстоятель вчить нас опиратися на Бога і не боятися

Настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського монастиря ігуменя Серафима (Шевчик). Фото: Православие.RU

16 серпня 2019 року настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського монастиря, голова синодального відділу Української Православної Церкви «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик) поділилася у своєму інтерв'ю порталу «Православ'я.UA» своїми роздумами про Предстоятеля УПЦ, любов Христову і нинішні гоніння на Українську Церкву.

За словами матінки Серафими, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій дистанціюється і від політиків, і від олігархів.

«Він максимально близький і відкритий для простих людей. Якщо ви хоч один раз посидите у нього в приймальні, побачите, кого він щодня приймає: дітей-сиріт, сім'ї священиків, простих парафіян, журналістів, діячів культури і спорту. До них він дуже близький.

Блаженніший став Предстоятелем у період найдраматичніших подій в Україні, починаючи з 2014 року і дотепер. Зараз ми опинилися в новій реальності. Після виборів у нас настає епоха лібертаріанства. Маятник круто хитнувся в протилежний бік. Але нам не звикати. Наприклад, до цього ми з вами більше чверті століття тому, живучи в Радянському Союзі, відразу опинилися в незалежній Україні. Так що наш народ виробив імунітет до різких суспільно-політичних коливань», – наголосила ігуменя.

Вона підкреслила: «Блаженніший Митрополит Онуфрій вчить нас жити в єднанні з Богом в цьому постійно мінливому божевільному світі і нічого не боятися. Ні суспільних катаклізмів, ні насильства і злості, ні того, що ллється на нас в інформаційних випусках ЗМІ, а це жахливі прогнози про глобальне потепління, мутуючі віруси, епідемії, небезпечні продукти і т. д. Людина залякана, розгублена, деморалізована.

Митрополит Онуфрій не втомлюється нагадувати: опиратися в нинішніх умовах потрібно в першу чергу на Господа.

Він говорить дуже простою мовою, яка легко сприймається і сільським трактористом, і міським таксистом, і вчителем, і лікарем, і політиком, і вченим: спиратися в нинішніх умовах потрібно в першу чергу на Господа. Аще бо і піду посеред сіней смертних, не убоюся зла, бо Ти зі мною єси, жезл Твій і палиця Твоя, та мя утешиста (Пс. 22:4). Ось за що ми любимо нашого Блаженнішого. В його словах – головна життєва правда, доступна для всіх».

Ігуменія Серафима розповіла про любов і авторитет Предстоятеля серед вірян.

«Величезна довіра до Блаженнішого, навіть зазнавши випробування після Томосу Константинопольського патріарха Варфоломія, стала очевидною для всіх. Тільки подумайте, Константинополь оголошує Митрополита Онуфрія не Предстоятелем УПЦ, а рядовим ієрархом своєї структури, хоча перед цим офіційно визнавав його статус; вищі особи держави таврують єпископат і духовенство УПЦ як ворогів народу, точно як при Сталіні. Але безуспішно! Люди йдуть за Блаженнішим, а не за лжепастирями, яких підтримують можновладці.

Пояснюється це дуже просто. Хочу навести конкретний приклад. Минулого року на Європейській площі проходив дуже важливий загальнодержавний захід, на ньому був присутній Президент України та лідери всіх релігійних конфесій, серед яких був і Блаженніший Митрополит Онуфрій. І з найвищої трибуни колишній глава держави обрушив на нашу Церкву страшні кримінальні звинувачення: це і робота на агресора, і схвалення анексії частини України, і чи не участь у розстрілі наших хлопців. Я бачила, як камери загальнонаціональних каналів крупним планом показували обличчя Митрополита. Однак, незважаючи на жахливі образи і наклеп, обличчя Блаженнішого випромінювало спокій і молитовність. Стало зрозуміло, що серцем, розумом і душею він з Богом.

Тоді було дано старт репресивної кампанії проти УПЦ. Багато вірян збентежилися. Але твердість, мужність і праведна сила молитви всієї Церкви і нашого Предстоятеля втримали лавину зла».

Коментуючи позицію Блаженнішого в період гонінь попередньої влади на УПЦ, ігуменя охарактеризувала її як «підкреслено аполітичну»: «Багато були здивовані і навіть обурені цим. Вони очікували почути від Митрополита якісь контраргументи і докази, слова протесту. Чаяли, що його апологетика буде спрямована вістрям на конкретних осіб і конкретні дії. Багато людей мені говорили, що треба вимагати, викривати, йти в наступ. А наш Предстоятель – молився.

І я згадала аналогічну ситуацію, що сталася багато років тому, в 1992 році, коли ми всі зустрічали на Київському залізничному вокзалі новообраного Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана;†; 2014). Ситуація, якщо пам'ятаєте, була схожа з теперішньою. Парламент виступив із офіційною заявою, що Харківський собор 1992 року незаконний, чим порушив Конституцію України, так як Церква у нас відокремлена від держави. Президент Л. Кравчук і вся вертикаль влади підтримували тоді Філарета, який став на шлях розколу. Пристрасті кипіли з обох сторін. Наші парафіяни – досить радикально налаштовані пенсіонери та молодь, студенти-семінаристи, священики – стояли з плакатами та вимогами повернути Володимирський кафедральний собор, захоплений розкольниками. Такі ж драматичні події відбувалися в Одесі.

Коли Блаженніший Володимир прибув до Києва, першим розпорядженням його було прибрати плакати і пікети. Він відкинув заклики всією колоною йти до Володимирського собору, щоб силою відібрати його у розкольників. Тоді ця позиція не знайшла розуміння у багатьох людей, особливо тих, хто багато років молився у Володимирському соборі і любив цю святиню. Минув час, і тільки потім ми зрозуміли логіку Блаженнішого Митрополита Володимира, як і зараз пізнаємо логіку Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Згадаймо, що Іісус Христос не сперечався з фарисеями і книжниками, з тодішньою владою, Він мовчав на питання Пілата, заборонив Своєму учневі захищати Себе мечем від тих, хто прийшов в Гефсиманію схопити Його. На хресті Він не проклинав Своїх мучителів, а молився за них.

Але це не означає, що ми не повинні діяти, бути пасивними спостерігачами і мовчати. Священний Синод УПЦ закликав вірян бути стійкими у вірі. Були активізовані всі юридичні служби УПЦ. Адже те, що робилося проти нашої Церкви, суперечило нормам Конституції України і міжнародного права: почалися захоплення храмів, Верховна Рада згадала практику 1992 року і почала штампувати закони проти Церкви. Посипалися кримінальні звинувачення, почалися обшуки і допити. Але Предстоятель закликав нас насамперед до молитви, до терпіння, до зважених, спокійних відповідей на агресію і гоніння».

«Блаженніший Онуфрій – наш добрий пастир. І ми бачимо, що він все вирішує з Богом, через Бога, в Бога. Він лагідно і смиренно терпить разом із паствою випробування, страждає з паствою, молиться за паству. А молитва, за словом апостола Павла, двосічна зброя. Вона перемагає будь-які підступи ворога роду людського.

Блаженніший вчить нас, як потрібно вирішувати життєво важливі питання, в тому числі і пов'язані з гоніннями на Церкву. В першу чергу – молитися. І Бог управить наше життя в своїй волі, благій і досконалій», – говорить матінка.

Ігуменя Серафима прокоментувала підсумки недавньої зустрічі Блаженнішого Митрополита Онуфрія з президентом Володимиром Зеленським: «Блаженніший Митрополит Онуфрій спілкувався з президентом Володимиром Зеленським як з рабом Божим Володимиром, душа з душею. Вони не обговорювали жодних політичних питань, не аналізували останні політичні події. Це була проста душевна людська зустріч. Після інавгурації президента він дуже по-доброму сказав йому, що ми повинні прагнути до того, щоб у державі були мир і спокій. Про це, до речі, на єктеніях проголошується в кожному храмі за кожним богослужінням: «Ще молимося про богохраниму країну нашу, владу і воїнство її, та тихе і безмовне житіє поживемо у всякому благочесті і чистоті». Ми повинні молитися за владу. Щоб наше житіє було тихим і безтурботним, щоб влада напоумлялась, чула голос Божий і голос людей».

За її словами, Церква любить всіх і намагається всіх заспокоїти і повернути в людський стан – стан любові Христової.

«Церква любить всіх, обіймає всіх, молиться за всіх, вболіває за всіх, навіть про тих, хто проти неї. Ми молимося і за наших гонителів, які громлять і захоплюють наші храми. Ми теж закликаємо їх у свої обійми, закликаємо до покаяння. Наша паства – і воїни АТО, і ті, хто по інший бік барикад. Адже Луганськ, Донецьк і Крим – це і сьогодні канонічна територія УПЦ. Ми намагаємося всіх умиротворити і повернути в людський стан, повернути в стан любові Христової. А людина, яка володіє цією великою властивістю – любити ближнього – не буде стріляти, розуміючи, що за заблукалого краще помолитися, спробувати достукатися до нього, вести з ним діалог.

Блаженніший Онуфрій дає нам усім зрозуміти, що на чільне місце ми повинні ставити любов Христову, заповіді Христові, мир Христовий. І тоді мир Божий, що є найціннішим надбанням для людини, Божественна гармонія запанують у нашій країні, в душі кожного з нас. Ось до чого закликає нас добрий пастир богоспасенної України», – уклала матінка Серафима.

Нагадаємо, раніше настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря міста Одеси ігуменя Серафима (Шевчик) підкреслила, що після всіх перенесених випробувань УПЦ стала могутня і міцна як ніколи, наблизившись до свого християнського тріумфу.

Читайте також