Враження й підсумки святкування Дня Ангела Блаженнішого

Предстоятель УПЦ. Фото: Православная Жизнь

Завершилися святкування Дня небесного покровителя нашого Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Декілька підсумкових думок з цього приводу.

1. Було дуже гарне свято. Була прекрасна атмосфера свята, яка до цих пір ще живе в моєму серці, навіть попри те, що ми були зайняті в організації і нібито мали б втомитися і сказати: ну, слава Богу, закінчилося). Втома якась є, але вона приємна. Якщо захід вдалий, то після нього тривалий час залишаються приємні відчуття на серці. Не хочеться, щоб свято закінчувалося. Відчувається в серці певна ностальгія за святом, яке вже відходить в історію. Сьогодні-завтра роз'їжджаються гості з Помісних Церков, і стає якось сумно, адже за ці дні ми з ними зріднилися.

2. Приїхало багато людей в Лавру привітати Блаженнішого, як з Києва, так і з регіонів, незважаючи на те, ще це був робочий день. Бачив багато чернівецьких, були люди й священики з Тернопільщини, з інших регіонів, навіть якась велика група людей була аж з Бердянська. Цей факт (багато людей) з приємним здивуванням
відмітив вчора хтось з іноземних ієрархів в розмові зі мною.

3. Приїхали гості з Помісних Церков, які прямо говорили, що «наше перебування тут означає не що інше, як підтримку канонічній Церкві» (слова митрополита Карфагенського Мелетія).
Всі вони в своїх офіційних текстах зверталися до Митрополита Онуфрія з титулом "Блаженніший" і "Митрополит Київський і всієї України". Це можна побачити по вітальних словах, які опубліковані на сайті ВЗЦЗ УПЦ. Чому я про це пишу? Пам'ятаєте лист патріарха Константинопольського Варфоломія минулого року, де той писав Блаженнішому, що після "об'єднавчого собору" Блаженніший не буде мати права носити титул "Митрополит Київський і всієї України"? Так от, ніхто з Помісних Церкоа цих придуманих Фанаром фантазій не визнає, а продовжує визнавати й звертатися до Митрополита Онуфрія, як до "Митрополита Київського і всієї України". При чому це були не лише особисті звертання окремих іноземних єпископів, як їхня власна точка зору, а саме так було написано в офіційних текстах вітань за підписом Предстоятелів Помісних Церков. Вчора прозвучали вітальні слова, які були підписані Предстоятелями Болгарської, Сербської, Польської Церков. І там є титул "Блаженніший" і "Митрополит Київський і всієї України". Справедливості ради слід сказати, що у внутрішній переписці інколи деякі грецькі Церкви вживають по відношенню до Митрополита Онуфрія звернення "Ваше Високопреосвященство", але ніхто не оспорює титул "Митрополит Київського і всієї України". Для всіх Помісних Церков, окрім Фанару, саме Онуфрій є законним Митрополитом Київським і всієї України.

4. На підтвердження визнання саме Предстоятельського достоїнства Блаженнішого, представники Помісних Церков йому дарували так званий тройник - хрест, і дві панагії. В інших Помісних Церквах тройник носить лише глава Церкви, в той час як простий єпархіальний архієрей - лише хрест і панагію. Іншими словами, Митрополита Онуфрія сприймають як главу Української Православної Церкви, а не як главу "сукупності єпархій РПЦ в Україні", як про це інколи пишуть наші опоненти.

5. Разом з тим, на святковій трапезі Блаженніший, дякуючи прибулим представникам Помісних Церков, у властивій йому манері смирення й простоти сказав, що ми зібралися на це свято в Києві не для того, щоб комусь щось доказати, а для того, щоб просто помолитися, об'єднатися навколо спільної Чаші Христової. Іншими словами, для нас це спілкування і ця єдність, яка була явлена вчора, є природнім станом Церкви, а не чимось екстраординарним. Від себе додам, що Блаженніший з більшістю гостей знайомий вже давно і вони, попри те що представляли свої Церкви, приїхали до нього, як до друга.

6. В останній момент не змогли приїхати представники Грузинської Церкви, із-за політичної ситуації в країні, що раптово виникла там в останні дні. Я спеціально наголошую на цьому, щоб попередити або відповісти на можливі кривотолки чи неправильні тлумачення їхньої відсутності в сторону нібито наміру їхнього визнання "ПЦУ".

7. Символічний подарунок - оливкове дерево.
Дуже гарний і символічний подарунок Блаженнішому вчора подарував митрополит Карфагенський Мелетій з Александрійського Патріархату - картину зі срібним барельєфним зображення оливкового дерева. Як пояснив владика Мелетій, вітаючи Блаженнішого, оливкове дерево є символом миру, розвитку і успіху.

А ще, від себе додам, що оливкове дерево дуже довго живе і дає багато смачних плодів, які споживає людина. В одній з молитв таїнства Вінчання священик молитовно бажає молодятам: "сынове твои яко новосаждения масличная окрест трапезы твоея" (церк.слов'янською), що означає в перекладі українською "сини твої нехай будуть як новонасаджені оливкові дерева (або молоді оливкові гілки) навколо трапези твоєї". Ці слова в таїнстві Вінчання взяті з Псалма 127.3.
Відчуваєте символізм подарункового побажання? Мир, розвиток, успіх, довголіття, багатоплідність. Чудово!

Читайте також