Що означає розрив євхаристійного спілкування для простого віруючого?

Синод РПЦ 15 жовтня ухвалив розірвати євхаристійне спілкування з Константинопольською Церквою

Наталя Шалімова

Відповідає протієрей Василій Кучер

– Розрив євхаристійного спілкування – це, напевно, один з найбільш крайніх заходів, які одна Церква може зробити по відношенню до іншої. У нашому випадку розрив спілкування з Константинопольським Патріархатом передбачає, що відтепер клірики (тобто, єпископи, священики і диякони) Української Православної Церкви, Руської Православної Церкви, Білоруської Православної Церкви, Предстоятелі яких підписалися під рішенням вчорашнього Синоду, не будуть звершувати спільні богослужіння з кліриками Константинопольського Патріархату. Якщо ж хтось із кліриків наважиться порушити це рішення Матері-Церкви, то на нього чекає канонічна заборона.  

Крім того, вчорашнє рішення про розрив євхаристійного спілкування стосується і мирян. Так, православні християни з України, Росії та Білорусі не зможуть більше причащатися в храмах, які входять до юрисдикції Константинопольського Патріархату. Також вони не зможуть брати участь в інших таїнствах, які будуть звершуватися в межах цієї Церкви. Нагадаємо, що храмів Константинопольського Патріархату, в яких можуть опинитися наші співвітчизники, не так вже й багато. Здебільшого вони розташовані в Стамбулі, в США, в Анталії, на Криті і на острові Родос. Є кілька десятків таких храмів і в різних містах Європи. Також слід пам'ятати, що й більшість монастирів, скитів та калив на Святій Горі Афон перебувають в юрисдикції Константинопольського Патріархату, а отже і в них причащатися нашим віруючим не можна.  

Тому, перш ніж виявити бажання про причастя в якомусь храмі за кордоном, слід обов'язково розпитати, до якого саме патріархату цей храм належить, або ж уважно слухати, чи поминають в цьому храмі ім'я Патріарха Варфоломія. Якщо так – то причащатися там однозначно не можна. 

Питання про те, чи можна клірикам і мирянам просто бути присутніми на літургії в храмі Константинопольського Патріархату, на даний момент можна вирішити позитивно, бо самі фанаріоти поки не вступили у спілкування з представниками українського розколу.

Також слід сказати про те, що при розриві євхаристійного спілкування Патріархи більше не поминають один одного під час звершення літургії. Можна нагадати, що з боку нашої Церкви рішення про непоминання Патріарха Варфоломія було прийнято ще місяць тому. Тепер першим у списку Патріархів, про яких молиться наша Церква, відразу після Патріарха Кирила, стоїть ім'я Патріарха Александрійського Феодора.

У новітній історії взаємин РПЦ і Константинопольського Патріархату вже мала місце дуже схожа ситуація. Так, в лютому 1996 року все той самий Патріарх Варфоломій заявив, що Естонська Православна Церква переходить в юрисдикцію Константинопольського Патріархату. Буквально через три дні Руська Церква точно так само, як зараз, перервала євхаристійне спілкування з фанаріотами. Однак цей розрив був нетривалим, бо вже через кілька місяців євхаристійне спілкування було відновлено. 

У підсумку, на сьогодні: 

1. Архієреї, священнослужителі та диякони УПЦ, РПЦ і Білоруської Церкви не зможуть звершувати спільні богослужіння з архієреями, священнослужителями і дияконами Константинопольського Патріархату. 
2. Віруючі цих Церков не можуть більше причащатися і брати участь в інших таїнствах, які відбуваються в храмах Константинопольського Патріархату. 
3. Під час богослужінь у храмах УПЦ, РПЦ та Білоруської Церкви призупиняється поминання Патріарха Варфоломія. 

Разом з тим православні віруючі, які переживають з приводу того, що через таке рішення наша Церква може опинитися в «ізоляції», повинні пам'ятати, що історія християнства налічує безліч прикладів, коли Церква була в меншості. Більше того, мали місце випадки, коли все світове Православ'я було представлене мало не однією людиною! Наприклад, в абсолютній меншості, з точки зору людської логіки, свого часу залишився Максим Сповідник. Коли йому вказували на те, що прихильників патріарха-єретика більше, ніж православних, святий відповідав: «Нас все одно більше. Тому що там, де Бог – там і більшість». Коли ж йому казали, що весь світ перебуває в євхаристійному спілкуванні з патріархом-єретиком, Максим Сповідник відповідав: «Навіть якщо весь всесвіт причаститься з патріархом-єретиком – я один не причащуся». У підсумку саме позиція святого Максима була визнана православною, а позиція «всього всесвіту» – єретичною. І саме тому святий Максим Сповідник був православним, «всесвіт», зрештою, теж зміг повернутися до Православ'я.

Читайте також