Як привчити дитину до молитви?

Дитина буде молитися так, як моляться її батьки

Анна Пустова

Відповідає ієрей Євген Срібний:

– Молитва для кожного християнина – це спілкування з Богом. Кожному, хто має бажання звертатися до Небесного Батька, потрібно вчитися й працювати над собою – щоб чистотою душі звертатися до Всевишнього.

Звичайно, ніхто не народжувався вже з базовим знанням тих чи інших молитов. Когось навчали батьки, комусь перші молитовні кроки показали хресні, хтось ходив до недільної школи. Все залежить від батьківського виховання і сімейних традицій.

Кажуть, що дитину треба починати виховувати ще в утробі матері, і це досить мудра думка. Адже навіть вчені доводять, що мати з дитиною мають не лише фізіологічний зв'язок, який передається через пуповину, але й духовний, який можна передати через читання молитвослова, часті відвідування храму під час вагітності і, звісно, участь у таїнствах Сповіді та Причастя. Благодать, яка передається матері у єднанні з Богом, неодмінно стосується й дитини, яка перебуває в утробі. Тому очевидно, що першим етапом привчання до молитви є період до народження.

Далі, коли дитина з'являється на світ і з волі батьків приймає таїнство Хрещення, для неї відкриваються двері спасіння. Проте мало просто відкрити ці «двері», після цього новопосвяченого християнина потрібно взяти за руку і своїм власним прикладом показати шлях, який треба пройти, щоб не втратити Спасіння, даного в таїнстві.

Не можна просто дати дитині до рук молитвослова, показати сторінку й сказати: «Читай!» З цього нічого доброго не вийде. Спершу треба показати власний приклад моління, коли вся родина встає перед Лицем Господнім і читає молитву. Дитина, бачачи цю благочестиву традицію, не просто буде прагнути дізнатися, що роблять батьки, але й сама захоче взяти участь.

Молитви не можна соромитись, бо діти з їхніми чистими душами відразу ж відчують ноту нещирості й сорому. Молитися треба не тільки вранці та ввечері, але й сідаючи за стіл, перед прийомом їжі.

Сьогодні у допомогу батькам випускають цілий ряд дитячої християнської літератури, яка через яскраві кольорові картинки та захоплюючі розповіді допомагає розкрити суть християнського життя.

Нам же залишається не лінуватись користуватися цими благами, які допоможуть привести наших дітей до Бога. І важливо пам'ятати, що в усьому потрібно знати міру, не перевантажувати дітей десятками сторінок невідомих їм текстів, а підходити до цього важливого питання з простотою серця.

Сьогодні ми ведемо своїх дітей до Бога, а прийде час, коли вони будуть водити нас в храм на молитву, будуть молитися про наше здоров'я, а після – і за упокій. І як ми навчимо їх, як ми покажемо, так вони й робитимуть. Щоб виховувати дітей, треба виховувати себе – а діти будуть дивитися на нас та вчитися того, як ми живемо і як намагаємося молитись, щоб Господь завжди благословляв нас та захищав від усього злого.

Читайте також