13 липня – Собор 12-ти Апостолів

Собор 12-ти Апостолів Христових є давнім святом. Вказівки на звершення цього святкування зустрічаються в IV столітті. Святі 12 апостолів – Петро і його брат Андрій Первозванний, Яків Зеведеїв і брат його Іоанн Богослов, Филип, Варфоломій, Фома Близнюк, Матвій, Яків Алфеїв, Іуда, брат Господній або Тадей, Симон Зилот та Маттій – згадувані в різні пори року, з давніх часів також вшановуються Церквою у загальному святкуванні на наступний день після пам'яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла.

Грецьке слово «апостол» означає «посланець, слуга», тобто апостоли були посланцями, слугами Христа. Ще вони називалися учнями Христовими, бо були найближче до Нього і більше за всіх слухали Його святе вчення. Спаситель обрав їх на служіння людям, коли Сам виступив на служіння роду людському – за три роки до Своєї хресної смерті. Щоб відкрити світові Свою всемогутність, Христос обрав і наділив чудесною силою майже всіх апостолів з бідних, незнатних родин. Будучи покликаними до апостольства, вони залишили своїх рідних, свої домівки і заняття і невідступно слідували за Вчителем. За Його велінням вони розійшлися різними містами і країнами, охоче розділяючи з Ним всі незручності й страждання.

Імена 12 апостолів в Євангеліях перераховані в розповіді про їх обрання та послання на проповідь (в Діян 1: 13-26 цей список повторюється, за винятком імені Іуди Іскаріота, який замінюється жеребом на Маттія).

Однак виділення учнів з числа народу, що постійно оточував Христа, відбувалося досить тривалий час. Першими до апостольства були покликані Андрій, Іоанн, Яків, Симон (наречений Петром), Филип і Нафанаїл (Ін. 1: 35-49), з яких принаймні Андрій та Іоанн колись були учнями Іоанна Хрестителя (Ін. 1: 35- 40). Хоча перебування з Христом вже пробудило в них віру в Нього (Ін. 2:11), після першої зустрічі з Учителем вони ще на деякий час повертаються до своїх звичних справ. Продовжуючи займатися рибальством, майбутні апостоли, як і інші учні, бачили чудеса Господа в Галілеї, чули Його проповідь (Лк. 4: 31-5: 1). Переломною подією, після якої рибалки перетворилися на «ловців людей», став чудовий улов риби (Лк. 5: 2-12). Вони вирішили «залишити все» і слідувати за Вчителем. З безлічі учнів Господь пізніше поповнив число Своїх перших апостолів до дванадцяти, які аж до арешту Христа вже не відлучалися від Господа, від Якого навчалися і готувалися до наступного виходу на проповідь.

Остаточне обрання апостолів сталося, коли вустами ап. Петра (Мф. 16:16) була сповідана їх загальна віра в Христа як Сина Божого. Однак і після цього Спаситель мав зміцнювати їхню віру. В Євангеліях описані приклади маловір’я апостолів (Мф. 14: 25-31; 16: 8; 17:20; Мр. 4: 37-40), нерозуміння ними слів і справ Христа (Мф. 15: 15-16; 26: 7 -13; Лк. 9:45; 18:34; Ін. 12:16). Розуміючи вчення про Царство Боже як про земне царство Ізраїлю (Мр. 10: 32-37), вони ставлять питання про людські привілеї, що можна отримати, слідуючи за Господом (Мт. 20: 20-24; Мр. 9:33; Лк . 9:46). Слабкість їхньої віри доходить до того, що в момент арешту всі вони залишають Месію (Мф. 26:56; Ів. 16:32), а Петро тричі відрікається від Нього (Мф. 26: 69-75). Один з дванадцяти навіть став зрадником. Навіть після Воскресіння Христа деякі з них ще сумніваються (Мф. 28:17), продовжують по земному розуміти вчення про Царство (Дії 1: 6). І ці вказівки Святого Письма на недосконалості і людську слабкість навіть обраних учнів Господа говорять про те, що тільки з Божою допомогою і силою Духа Святого людині дано перемагати свою гріховну природу і знаходити істинне знання Бога.

Остаточно апостоли стали тими, ким Христос «вловив всесвіт» (тропар П’ятидесятниці), лише отримавши в день П’ятидесятниці у вигляді вогненних язиків дар Святого Духа, Який «навчив їх всьому» (Ін. 4:26). Силою Його вони і робили справу свого служіння до самої смерті. Подібно до свого Божественного Вчителя апостоли відчули безліч лих і скорбот під час просвіти язичників – і встояли в цих випробуваннях.

Майже всі апостоли Христові закінчили своє сповнене страждань життя мученицьки. Святий Андрій Первозванний проповідував Євангеліє нашим предкам, був розіп'ятий на хресті, так само як і Петро, Яків Алфеїв, Іуда Яковів та Симон Зилот. Святі апостоли Павло та Яків Зеведеїв були обезголовлені, Фома – пронизаний списом. Один лише святий Іоанн Богослов помер мирно, хоча і він за життя зазнав багато страждань: його кидали в кипляче масло, томили в ув'язненні. Тепер вони удостоєні високої честі на небі – оточують престол Божий, а на страшному суді Христовому, сидячи на дванадцяти престолах, будуть разом з Господом судити всіх людей, живих і мертвих.

Читайте також

Капеллан ПЦУ: Солдат не повинен відчувати провину за вбивство ворогів

За твердженням клірика ПЦУ, не варто навіть використовувати слово «вбивство» у цій ситуації.

Військовослужбовицю ЗСУ покарали «відправкою на нуль» за захист УПЦ

Представник ПЦУ розповів, як карають командири віруючих УПЦ, які захищають свою Церкву.

У Відневі після провокації ПЦУ та УГКЦ на похороні воїна відібрали храм УПЦ

Прихильники УГКЦ внесли тіло воїна до церкви та примушували священника УПЦ відспівати військовослужбовця у православному храмі згідно з греко-католицьким обрядом.

Ієрарх УПЦ закликав паству молитися за повернення захопленого ПЦУ собору

Митрополит Феодосій закликав паству до соборної та домашньої молитви до Архістратига Божого Михаїла.

Глава РПЦ заявив, що Христос не засуджував страту

Патріарх додав, що хоча Церква не вітає смертну кару, вона ніколи не засуджувала її, якщо це покарання здійснюється за законом.

В Ірані студентка роздяглася на знак протесту проти носіння хіджабу

Правозахисники вимагають захистити дівчину від тортур та дати їй можливість зв'язатися із сім'єю.