Крок назустріч: Церква взяла участь в обговоренні проблеми дитячої злочинності в Україні
Обговоренню цієї делікатної і вельми актуальної для України проблеми передувало відкриття виставки художньо-прикладної творчості засуджених підлітків під назвою «Крок назустріч». До початку церемонії в просторому холі другого поверху зібралася численна молодь, представники органів державної влади та громадськості, правознавці, психологи, студенти юридичних вузів.
В ході відкриття виставки керівники Кременчуцької, Прилуцької, Курязької, Ковельської, Дубенської та Мелітопольської виховних колоній представили твори своїх підопічних.
.
Усі з цікавістю знайомилися з роботами, виконаними в різних техніках: ікони, писанки, вишивка, кування, різьблення по дереву, предмети декоративно-прикладного мистецтва.
Розпитувати у присутніх «чи сподобалися роботи, чи ні» необхідності не було. Біля виходу розмістили так звану «стіну вражень», яка була вже повністю обписана. Експозицію оглянув і міністр юстиції України Павло Петренко, який приїхав до Палацу дітей та молоді у супроводі високопоставлених чиновників.
Павло Дмитрович особисто вручив сім'ям талановитих дітей цінні подарунки, а батькам, чиї діти незабаром вийдуть з колоній, були вручені сертифікати на безкоштовне навчання англійської мови. «Ми, суспільство, влада будемо робити все, що від нас залежить, для того, щоб засуджені діти і підлітки повернулися до нормального життя, де більше не буде місця для фатальних помилок», – зазначив Міністр юстиції.
А ось про що розповів автору цих рядків голова Синодального відділу УПЦ з питань пастирської опіки пенітенціарної системи протоієрей Віктор Яценко.
«Якщо ми говоримо про злочинців-підлітків – це туман в голові, це бравада, пов'язана з кримінальною романтикою, гордість опору системі... І якщо таку людину привести в нормальну атмосферу, душа його провітрюється і готова до сприйняття більш серйозних, навіть релігійних істин. І слава Богу, що сьогодні залишилося не так багато колоній для неповнолітніх, їх всього 6. Ще недавно їх було 11. Але це не означає, що злочинність зменшилася, злочинність навпаки зростає. Тут на дискусії я хотів би звернути увагу на проблему, пов'язану з втратою ефективності впливу на підлітків, які оступилися, порушили закон. Зараз поводження з ними, я вважаю, абсолютно не ефективне. Вони, так би мовити, запущені соціально, педагогічно і представляють для суспільства міну уповільненої дії. Не проводиться системна робота з виховання цих людей, з декриміналізації. І я сподіваюся, що сьогоднішня наша зустріч визначить шляхи вирішення проблеми. Наприклад, у нас є неймовірно цікава школа Антона Семеновича Макаренка по роботі з підлітками. Є послідовники цієї школи в Італії, Швейцарії, клуби і товариства, які на добровільних, волонтерських засадах акумулюють ресурси суспільства, щоб декриміналізувати цих хлопців, які потрапили у сферу дії кримінального правосуддя. І один з важливих шляхів – залучення таких підлітків у творчість. До речі, тут розгорнута виставка їхніх художніх робіт – це результат проведеного в колоніях творчого конкурсу. Він щороку проводиться, і наш Синодальний відділ активно бере в цьому участь разом з громадськими діячами та волонтерами. Зверніть увагу – дуже багато робіт, я б навіть сказав більшість, присвячені православній, релігійній тематиці, і чимало з них досить високого рівня».
За словами батюшки, через творчість найлегше достукатися до серця людини.
«Я постійно відвідую місця позбавлення волі. Ви б бачили, з яким душевним трепетом і благоговінням ув'язнені, незалежно від віку, працюють над своїми творами. Віра, до якої багато хто приходить лише в ув'язненні, зцілює духовно, допомагає жити, приймати правильні рішення, вірити в себе і доброту людей», – сказав отець Віктор.
Ще одним цікавим співрозмовником журналіста СПЖ став Олександр Коваль. Колишній працівник внутрішніх справ. Останні 3 роки – вихователь Прилуцької колонії для неповнолітніх.
«У мене на загоні 30 осіб – хлопчаки від 16 до 18 років, – розповідає Олександр Юрійович. – Засуджені в основному за крадіжки та грабежі. Всі ті хлопці, які після відсидки залишають колонію, – вони з'являються в соціальних мережах, і в мережах вони мені показують фотографії, хто одружився, у кого хто народився, хто куди влаштувався... На загоні я організував такий великий стенд, де це все відображається... І ось мої підопічні на це дивляться, обговорюють між собою і хочуть далі жити, не потрапляти до дорослої колонії. І ось ця виставка – це те, що у хлопців відображається на підсвідомому рівні. Для них це вікно в суспільство і бажання довести, що вони хочуть туди повернутися законослухняними громадянами. Дуже допомагає Церква. Вона несе духовне очищення. Суспільство намагається зараз повернутися обличчям до цих дітей, але проблем ще чимало. Та ось хоча б частіше волонтери, небайдужі люди приїжджали до цих хлопців... Їм потрібне добре слово, підтримка. Наприклад, в нашій колонії, з тих, які нещодавно звільнилися, 2 підлітка стали віруючими і вже до нас приїжджали зі священиком, дуже добре мої вихованці з ними поспілкувалися, багато про що розпитували... Це дуже важливо. І потрібно намагатися завжди будувати розмову на людяності, відкинути формальності – погони, шеврони, кокарди, і якщо хлопець порушив закон, працює відверта розмова, під час якої потрібно з'ясувати, що його штовхнуло на цей крок і що потрібно робити, щоб це не повторилося».
Після ознайомлення з виставкою організатори заходу всіх запросили до конференц-залу, де у форматі дискусії відбулося обговорення порядку денного «Дитяча злочинність: виклики XXI століття».
Панель №1 аналізувала питання, пов'язані із запобіганням злочинності серед неповнолітніх. У фокусі опинились можливості застосування в Україні нового механізму – відновного правосуддя, стан підліткової злочинності в столиці та профілактика правопорушень серед молоді. Спікерами панелі були директор Першого Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги Леся Бурчак та професор юрфаку Київського університету ім. Т. Шевченка Борис Малишев.
Панель №2 була орієнтована на дискусію про забезпечення прав неповнолітніх вихованців колоній шляхом організації корисного дозвілля. Тут свою думку висловили начальники всіх шести українських колоній, де утримуються неповнолітні порушники закону.
Панель №3 обговорювала питання душпастирської опіки малолітніх засуджених, позитивний досвід проведення правовиховної роботи, а також інтеграцію в суспільство дітей, які мають проблеми з законом. Тут виступали вже згаданий священик УПЦ, протоієрей Віктор Яценко, начальник служби у справах дітей та сім'ї і представник Київського молодіжного центру КМДА.
Спікери всіх трьох панелей після своїх виступів відповіли на численні запитання аудиторії. А після завершення підсумки підбила співорганізатор заходу, президент громадської організації «Золотий вік України», психолог Яна Баранова.
«Наша організація робить все можливе для того, щоб підліток, що оступився в житті, ніколи більше не повернувся в колонію, – сказала Яна Вікторівна. – І дуже приємно, що в цьому нашому прагненні ми знаходимо підтримку державних органів, Православної Церкви, громадських структур і просто небайдужих людей. Я переконана в тому, що діти потрапляють за ґрати, тому що ми їх недогледіли. Тому наше основне завдання підготувати їх до виходу на свободу і підготувати свободу, тобто кожного з нас, до їх прийняття. І цей захід, у тому числі, для того провели, щоб люди знали... Про злочинність не хочуть чути, це тема негарна, але ця проблема у нас існує. У нас є такі проекти, як «Примирення», де ми працюємо з групами, даємо знання і досвід підготовки людини до виходу на свободу. Працюємо і з довічниками... Цих проектів йде у нас кілька в сфері пенітенціарної системи по ресоціалізації засуджених. Зараз вже майже дозрів новий проект з організації викладання у в'язницях комп'ютерної грамотності... Головне – аналізувати помилки, перейнятися проблемою та не опускати руки... І все у нас спільно вийде...»
Читайте також
Чому такі різні життєві хрести у людей
27 вересня – день Воздвиження Животворящого Хреста Господнього.
Плоди виноградників наших сердець
Час земного життя Бог дав людині для того, щоб виноградний сік наших думок, почуттів і бажань, перебродивши із цукром Слова Божого, встиг перетворитися на те вино, яке питиме Христос у Своєму вічному і немеркнучому Царстві.
Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність
11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.