9 грудня Церква вшановує пам'ять Святителя Інокентія, єпископа Іркутського

Святитель Інокентій, єпископ Іркутський, в миру Іван, походив з дворянського роду Кульчицьких. Батьки його в середині ХVI століття переселилися з Волині у Чернігівську губернію. Святитель народився близько 1680 року, навчався у Київській духовній академії.

Чернечий постриг він прийняв у 1710 році і був призначений викладачем у Слов'яно-греко-латинську академію префектом та професором Богослов'я.

У 1719 році святитель Інокентій був переведений до Санкт-Петербурзької Олександро-Невської Лаври із призначенням обер-ієромонахом флоту.

В 1720 році ніс послух намісника Олександро-Невської Лаври.

14 лютого 1721 року ієромонах Інокентій був посвячений у сан єпископа Переяславського та призначений в Пекінську духовну місію у Китай. Але китайський уряд відмовив у візі «духовній особі, великому панові», як його необережно охарактеризувала сенатська комісія із закордонних справ.

Три роки змушений був провести святитель у Селенгінську, біля китайського кордону, переносячи багато поневірянь через невизначеність свого становища і утиски від цивільного управління в Сибіру. Дипломатичні промахи російського посла в Китаї графа Рагузинського та інтриги Іркутського архімандрита Антонія Платковського призвели до того, що в Китай був призначений архімандрит Антоній, а святитель Інокентій указом Святійшого Синоду в 1727 році був титулований єпископом Іркутським і Нерчинським та приступив до управління новоствореною єпархією.

Близькість китайського кордону, обширність і малонаселеність єпархії, велика кількість різних народностей (бурятів, монголів та ін), не просвічених Христовою вірою, бездоріжжя та бідність – все це робило душпастирську працю святителя Інокентія важкою і життя його повним поневірянь.

За дивним недоглядом Сенату він не отримував платні до самої смерті і терпів крайню потребу в засобах існування. У цих скрутних умовах на мізерні кошти іркутського Вознесенського монастиря ще утримувались дві відкриті при ньому школи – монгольська і російська.. В трудах та поневіряннях святитель Інокентій набував духовної твердості, смирення, прозорливості.

Трудами святителя Інокентія було розпочато будівництво у Вознесенській обителі кам'яного храму замість дерев'яного, розширено межі єпархії, яка включила не лише Селенгінський, але ще й Якутський та Ілімський округи. Святитель, який не відрізнявся міцним здоров'ям, під впливом суворого клімату та поневірянь рано відійшов до Господа. Він упокоївся вранці 27 листопада 1731 року.

У 1764 році тіло святителя знайшли нетлінним під час ремонтних робіт у монастирській Тихвинській церкві.

Безліч чудес відбулося не тільки в Іркутську, а й у віддалених місцях Сибіру при молитовному зверненні до святителя. Це спонукало Святійший Синод до відкриття мощей і прославлення святителя у 1800 році.

З 1804 року встановлено святкування його пам'яті по всій Росії 26 листопада, бо в день преставлення звершується святкування іконі Божої Матері «Знамення». Другий день пам'яті святителя – 9 лютого.

Читайте також

Капеллан ПЦУ: Солдат не повинен відчувати провину за вбивство ворогів

За твердженням клірика ПЦУ, не варто навіть використовувати слово «вбивство» у цій ситуації.

Військовослужбовицю ЗСУ покарали «відправкою на нуль» за захист УПЦ

Представник ПЦУ розповів, як карають командири віруючих УПЦ, які захищають свою Церкву.

У Відневі після провокації ПЦУ та УГКЦ на похороні воїна відібрали храм УПЦ

Прихильники УГКЦ внесли тіло воїна до церкви та примушували священника УПЦ відспівати військовослужбовця у православному храмі згідно з греко-католицьким обрядом.

Ієрарх УПЦ закликав паству молитися за повернення захопленого ПЦУ собору

Митрополит Феодосій закликав паству до соборної та домашньої молитви до Архістратига Божого Михаїла.

Глава РПЦ заявив, що Христос не засуджував страту

Патріарх додав, що хоча Церква не вітає смертну кару, вона ніколи не засуджувала її, якщо це покарання здійснюється за законом.

В Ірані студентка роздяглася на знак протесту проти носіння хіджабу

Правозахисники вимагають захистити дівчину від тортур та дати їй можливість зв'язатися із сім'єю.