Політексперт: Всеукраїнський Хресний хід повинні підтримати всі інтелектуальні, гуманітарні та релігійні кола України

Велика проблема для суспільства – невідповідність реальної ситуації і подачі Хресного ходу в ЗМІ. Такий розрив створює зону конфлікту, а в процесі Хресного ходу більш ніж ймовірні провокації. Про це заявив Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік в ефірі Телемарафону СПЖ з Всеукраїнського Хресного ходу-2016.

«Провокації в процесі Хресного ходу більш ніж ймовірні: інформаційні та фізичні – вони постійно будуть його супроводжувати. Це – велика проблема і для суспільства, і для держави, тому що православні люди бачать одну картинку – беруть участь у православному ході, дивляться на реальну дійсність – і бачать те, що подається у ЗМІ. Цей розрив створює зону напруги, конфлікту, делегітимізації ЗМІ, громадських лідерів, влади в цілому. В корені цієї проблеми – дві складові: перша – що частина українського політикуму розглядає Церкву як суто електоральний інструмент, інструмент, яким можна заробляти голоси. Друга – що частина нерелігійних людей розглядають Церкву як дуже небезпечний інститут, стабілізуючий інститут, з руйнуванням якого можна провести потрібні їм, цікаві для них реформи, зміни в українському суспільстві», – підкреслив експерт.

Деякі ЗМІ будуть намагатися показати Всеукраїнський Хресний хід як збори «людей похилого віку, яким платять гроші і везуть на автобусах – так це буде показуватися в багатьох ЗМІ. Я подивився, як освітлюють початок Хресного ходу в ЗМІ і в мене вже є припущення, що саме так і буде», – повідомив політолог.

«Хліба і видовищ – є такий давньоримський принцип. Так ось, коли з хлібом не складається у влади – намагаються дати видовища. Провокують численні конфлікти – будь то в церковному середовищі, будь то в політичному середовищі, будь то в правовому середовищі – численні конфлікти, які відволікають увагу суспільства від реальних економічних процесів, що йдуть у суспільстві», – сказав він.

В даний час політики «заграють з радикально настроєною частиною суспільства. Сьогодні 20-30% українців відчувають себе на війні – вони воюють. І якщо подивитися явку на голосування 30-50% – ця частина сьогодні домінує в політичному полі. Сьогодні всі політики по черзі конкурують у заграванні з цією радикальною, реактивною частиною суспільства, яка найбільш політично активна», – пояснив політолог.

«Щоб Хресний хід справив враження на радикалів, їм необхідний певний інтелектуальний апарат самоаналізу. У частини суспільства цей апарат, на жаль, зараз відключений. Домінують емоції. Але на соціальну підтримку радикалів це, безумовно, справить враження. Ті люди, які схиляються до радикальної точки зору – які є їх батьками, матерями, сім'єю – на них Хресний хід справить враження. Крім того, мені здається, що спільно зшивати Україну, спільно боротися за мир – ця ініціатива варта підтримки у всіх інтелектуальних, гуманітарних і релігійних колах України», – резюмував Руслан Бортник.

Нагадаємо, що 3 червня СПЖ почав телемарафон за Всеукраїнського Хресного ходу-2016. 

Читайте також

В селі Фасова Предстоятель очолив престольне свято монастиря УПЦ

Святкове богослужіння звершили у жіночому монастирі на честь ікони Божої Матері «Услишательниця».

До Святогірської лаври привезли допомогу із Дніпропетровської єпархії УПЦ

Священники Дніпропетровської єпархії доставили понад тонну продуктів і фінансову допомогу.

У ТЦК прокоментували ситуацію із затриманням дітей митрополита Лонгина

У відомстві повідомили, що після надання відповідних документів чоловіку надали можливість оформити відстрочку.

Дітей владики Лонгина відпустили з ТЦК, – ЗМІ

Звільнення стало можливим лише завдяки мужній і стійкій позиції владики та реакції всього православного суспільства.

МВС Естонії вважає зміни в статуті ЕПЦ недостатніми

Канцлер МВС заявив про незгоду з тим, щоб новою назвою Естонської Церкви стала «Естонська Православна Церква».

Три єпархії УПЦ провели в Карпатах Біблійний форум для молоді

Усі учасники Біблійного форуму отримали від організаторів подарунки – Біблії, перекладені сучасною українською мовою.