Про віру і відданість

Кристина Велущак с матерью. Фото: Черновицко-Буковинская епархия

Це не про релігію. Взагалі. Це про звіриний оскал «шароварного» націоналізму. Про самоствердження дна. Про тріумф посередності. Про ситуативну перемогу позбавлених розуму.
І про теорію мас.
Водночас, про терпіння і несподівану стійкість. Про самостійність і здатність мислити. Про віру і відданість.
Хоча... думаю, що учасники батьківських зборів вже таки щось зрозуміли. Надіюсь. І вже прийшли до дівчини і її батьків вибачатися. Якщо ж ні - тим гірше для них. Жити з таким тягарем ворогу не побажаєш.

Читайте также

Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів. 

Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами. 

Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм

Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?

Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне

Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…

Молчать нельзя, когда хулят Бога

В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.

Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского

Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.

Почему надо кошмарить народ, когда он молится за наших воинов?

Не понимаю логики руководителей.