Декілька слів щодо церковного календаря
Декілька слів щодо церковного календаряУ зв’язку з дискусією навколо 25 грудня та прийнятим Верховною Радою законом про вихідний день, мені згадалася історія, яка мала місце в 1924 році в Почаївській Лаврі. Розповім її по пам‘яті, бо читав про це давно.
Тоді Лавра і Західна Україна входила до складу Польщі. Саме в ці роки грецькі Церкві (Еладська, Константинопольська) та інші переходили на ново юліанський календар - тобто коли Різдво святкується 25 грудня за новим стилем, але Пасха і весь великопісний богослужбовий цикл (коли співається Тріодь) за олександрійською пасхалією.
Два найбільші свята Почаївської лаври - Успіння (28 серпня) і преп. Іова (10 вересня).
В цей рік, про який йде мова, Лавра належала до Варшавської митрополії, митрополитом був Діонісій (Валединський). Ці тенденції не оминули й Почаївської лаври. Очевидно, зверху було наказано переходити на новий стиль.
Приходить 28 серпня - за старим стилем Успіння, але за новим це вже свято преп. Іова (10 вересня).
Почалося богослужіння в Успенському соборі лаври. Почали служили службу преподобному Іову - за новим стилем. Але народ зібрався в Лавру на свято Успіння. Народ стоїть, молиться і слухає. Дійшли до співу тропаря свята. Хор хотів заспівати тропар преп. Іову: «Многострадального праотца долготерпение стяжав...», але маса людей в храмі всі хором заспівали: «В рождестве девство сохранила еси...» - тропар Успінню. Братія Лаври на це все подивилася і почала далі служити, але вже Успінню Пресвятої Богородиці.
Так спроба перейти на новий стиль не була прийнята самим віруючим народом.
P. S. Для того, щоб реформи в Церкві бути успішні, потрібно, щоб вони були прийняті народом. Рішення потрібно приймати соборно, всім разом, інакше вони не сприймаються повнотою Церкви або й ведуть до розколу. А завдання духовенства - відчувати Церкву, відчувати нерв церковного життя, адже Церква це живий організм, і його не можна переломити, вимусити силою чи державними законами щось змінити.
Читайте также
Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм
Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?
Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне
Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…
Молчать нельзя, когда хулят Бога
В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.
Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского
Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.