Крім законопроекту 4128 у ВРУ хочуть протягнути і 4511
Це просто якийсь театр абсурду! Крім законопроекту 4128 у ВРУ хочуть протягнути і 4511. Останній, в свою чергу, пропонує максимально обмежити діяльність релігійних організацій, центри яких знаходяться в межах держави-агресора.Ясна річ, що цей проект спрямований виключно проти УПЦ, з натяком на її звязок з РПЦ. От тільки цікаво, чому ж з державою-агресором українська влада досі не розірвала дипломатичних та економічних стосунків? Чому ще досі не перекрито кордони? Чому перші особи держави та інші чиновники не вивели звідти свій бізнес? В решті-решт, чому військові дії на сході країни досі офіційно називають АТО, а не війною?
Про те, що законопроект 4511 є антиконституційним та недемократичним, годі і казати! В "кращих" традиціях радянської доби, ці перефарбовані хрущовці, хочуть знову вводити посаду уповноваженого (читай-контролера), змушувати УПЦ підписувати з державою договори "про існування" та погоджувати кандидатури єпархіальних єпископів і Предстоятеля!
І всі ви, бачачи цей маразм, ще досі вірите в те, що ці люди приведуть Україну в ЄС?
П.С. Той "факт", що центр УПЦ знаходиться в межах країни-агресора, так і залишився без доказів та аргументів, оскільки про це не йдеться в жодному з установчих документів Церкви.
Читайте также
Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм
Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?
Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне
Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…
Молчать нельзя, когда хулят Бога
В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.
Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского
Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.