Церква є живим організмом, який складається з людей
https://www.facebook.com/oleg.tochinsky/posts/1778776542353012?pnref=story Зараз модно казати, що українське Православ'я перебуває у стані глибокої кризи. Особисто я так не вважаю, адже ті труднощі, які доводиться долати Христовій Церкві в Україні свідчать про те, що Вона - жива!Дійсно, останнім часом Українська Православна Церква змушена переживати і розколи, і агресію на свою адресу, і шалений тиск збоку кількох владних режимів та маргінальної частини суспільства. Однак, здається мені, що саме в подібних труднощах народжується справжнє християнство.
Церква навчилась боротись за свої права, захищати себе, не боятись. Церква своїм життям і своєю діяльністю свідчить про Істину. Люди стали більш згуртованими, священики - більш активними. Запалала місіонерська іскра, яка є невід'ємною частиною церковного життя.
Так, ще не все настільки ідеально, як би нам того хотілось. Та воно так і не буде! Треба пам'ятати, що Церква, хоч і Свята, є живим організмом, який складається з людей. Тому, як в будь-якому живому організмі, відбуваються певні процеси: радість, біль, смуток, відторгнення, переосмислення і т.п..
Ми повинні дякувати Богові за те, що живемо в такий складний для Церкви час, адже саме ці складнощі загартовують та згуртовують нас, пробуджуючи справжні емоції, та формуючи дійсну християнську спільноту.
Читайте также
Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм
Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?
Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне
Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…
Молчать нельзя, когда хулят Бога
В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.
Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского
Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.