Не збреши – людям та самому собі

За інформаційною блокадою та постійним накручуванням антицерковної істерії у ЗМІ проглядається, насправді, доволі цікава картина: її можна порівняти з тим, як зведену нашвидкуруч дамбу невпинно розмиває природня водойма. Лишається тільки визначитися, чи то горе-інженери незграбні, чи то з матеріалом продешевили, чи то стихію не приборкати – чи і те, і друге, і третє разом.

Правда завжди, рано чи пізно, пробиває собі шлях. Усе, що намагаються натягнути людям на голови церковні реформатори та патріоти, не витримує випробування часом. Допоки у юридичній площині з православними громадами позиваються новостворені осередки церковних «патріотів», люди мовчки «голосують ногами», відходячи від антицерковного психозу та повертаючись до здорового глузду. Адже скільки би брехні не чули вуха, очі бачать те, що не прикрити ані ретельно організованою піар-кампанією, ані фальшивими гаслами.

Люди втомлюються від судової тяганини та брехні. Більше того, захоплені, під цькування священиків та вірян, храми на ділі виявляються громіздким майном, що треба утримувати та біля котрого треба жити. Галасливі «філаретівці», які до початку атаки на громади УПЦ ніколи не ходили до храму, і надалі вестимуть цей спосіб життя. Ані адмінресурс, ані заохочення з боку впливових гравців не триматимуть людей вічно. Як це виглядає на прикладі окремих приходів?

Намагаючись зімітувати свою сумнівну суспільну значимість, релігійні об’єднання, котрі ставлять перед собою що завгодно, але не душпастирство, забувають про головне. Справа навіть не у заповіді, що забороняє брехати. Справа у забутому в кутку здоровому глузді, який щораз демонструє, що людина завжди бреше, насамперед, сама собі. А те, що «король виявляється голим», врешті, всім байдуже. Це створює незручне становище, передусім, для самого «короля». У лапках – бо королі без королівства не бувають, а «королівство» у даному випадку – це люди. Це прихожани та розбудова справжнього церковного життя. Без них адмінресурс зі столичними медіа-зірками, як і патріотичні церкви з помпезними назвами і єпархії з однієї паперової парафії, складуться від першого пориву вітру, як картковий будиночок. 

Читайте также

Рейдерский мастер-класс от ПЦУ в Черкассах: Как чужое становится «своим»

Представитель ПЦУ Иоанн Яременко записал видео из кабинета митрополита Феодосия Черкасского, в котором показал, как пользуется его личными вещами. Что это означает?

Автономия УПЦ и смещение Донецкого митрополита

24 октября 2024 года Синод Русской Православной Церкви принял решение освободить митрополита Илариона с кафедры Донецкой епархии и отправить его на покой. Что означает это решение для УПЦ?

Какие тайны об СПЖ выведала СБУ через своего агента?

На днях сотрудники СПЖ Андрей Овчаренко, Валерий Ступницкий и Владимир Бобечко, а также священник Сергий Чертилин получили обвинительные акты по делу о госизмене.

Три загадочных Синода, или что решили по УПЦ?

На этой неделе состоялись заседания трех Синодов разных православных Церквей – УПЦ, РПЦ и Фанара. Что же они решили по вопросу существования Церкви в Украине? 

Черкасский собор захватили, что дальше?

17 октября 2024 г. сторонники ПЦУ захватили кафедральный собор в Черкассах. Как могут дальше развиваться события и что это может значить для Церкви?

Вера против насилия: Хроника захвата собора УПЦ в Черкассах

17 октября 2024 года представители ПЦУ захватили собор УПЦ в Черкассах. Как это было, и какие выводы мы можем сделать из происходящего?