У Києві зібралась… Україна
Українська Православна Церква не має особливої підтримки в потужних світських ЗМІ та часто випадає з актуального для широкого загалу ідеологічного поля. Останні випробування для держави виявились нелегкими і для українського Православ’я. Однак, здається, цьогорічне святкування Хрещення Київської Русі та тисячоліття від блаженної кончини рівноапостольного князя Володимира однозначно поставили всі потрібні акценти так, як це і очікувалось.
27-28 липня 2015 року, на другий рік після початку карколомних подій у країні, Церква без зайвого піару та галасу просто зробила те, на що не спромоглася політика та влада. Не маючи на те особливих ресурсів та лобі, релігійна організація, яка досі охоплює всю багатостраждальну країну, без будь-яких пересторіг об’єднала всі її регіони, і нинішня хресна хода з урочистим молебнем без перебільшення стали знаковою подією.
Допоки усі незацікавлені у цьому сторони роблять вигляд, що нічого особливого не сталось, вже можна з впевненістю констатувати: в Україні лишилась інституція, яка, незважаючи на всі нюанси, об’єднує всі найвіддаленіші від Києва куточки нашої землі. Справа не в тім, аби наперебій рахувати усіх учасників та учасниць багатотисячної ходи. Велике церковне свято зібрало у столиці кримчан та волинян, донеччан та одеситів, буковинців та харків’ян, які з’їхались до столиці українського Православ’я, ніби й не було останніх потрясінь.
Величезна хода від Володимирської гірки через поклінний хрест на Грушевського і до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, за приблизними підрахунками, зібрала не менше двадцяти тисяч вірян. Перед хресним ходом біля пам’ятника князю Володимиру зустріли вісім чудотворних ікон Божої Матері, які привезли до столиці з різних регіонів, а також урочисто помолились з нагоди тисячоліття успіння Хрестителя Русі. Після всенічного бдіння ікони стали доступними для поклоніння.
В ці дні у Києво-Печерській лаврі поклонялись таким іконам Божої Матері, як «Зимненська», «Почаївська», «Охтирська», «Касперівська», «Піщанська», «Святогірська», «Призри на смирення», «Троєручиця-Бердянська».
До свята українського Православ’я долучились представники Православних Церков Болгарії, Чеських земель та Словаччини, Румунії, Польщі та Сербії, які молились разом з Предстоятелем УПЦ. У молитвах згадували усіх, хто загинув під час трагічних подій в Україні, починаючи з зими 2014 року і по ці дні.
Прийняте київським князем Володимиром Православ’я пережило понад тисячу років, зібравши під свій вплив всю нинішню Україну. Переживши складні випробування, Церква дотепер об’єднує сучасну світську державу, яка зараз переживає нелегкі часи. Допоки політики ділять вплив, землі та ресурси, віряни й надалі збираються, щоби вкотре об’єднатись навколо того, що протягом віків зберігало ідентичність народу, його культуру та ментальну єдність – спадщини історичного кроку князя Володимира, за якою українство пройшло довгий, часто складний, але спільний шлях.
Євгенія Стєкунова
Джерело: pro.church.ua
Читайте также
Автономия УПЦ и смещение Донецкого митрополита
24 октября 2024 года Синод Русской Православной Церкви принял решение освободить митрополита Илариона с кафедры Донецкой епархии и отправить его на покой. Что означает это решение для УПЦ?
Какие тайны об СПЖ выведала СБУ через своего агента?
На днях сотрудники СПЖ Андрей Овчаренко, Валерий Ступницкий и Владимир Бобечко, а также священник Сергий Чертилин получили обвинительные акты по делу о госизмене.
Три загадочных Синода, или что решили по УПЦ?
На этой неделе состоялись заседания трех Синодов разных православных Церквей – УПЦ, РПЦ и Фанара. Что же они решили по вопросу существования Церкви в Украине?
Черкасский собор захватили, что дальше?
17 октября 2024 г. сторонники ПЦУ захватили кафедральный собор в Черкассах. Как могут дальше развиваться события и что это может значить для Церкви?
Вера против насилия: Хроника захвата собора УПЦ в Черкассах
17 октября 2024 года представители ПЦУ захватили собор УПЦ в Черкассах. Как это было, и какие выводы мы можем сделать из происходящего?
Поджог храма УПЦ, или Еще раз о «свободных переходах» в ПЦУ
В конце сентября сторонники ПЦУ сожгли храм УПЦ на Волыни. Как связан этот поджог и миф о «свободных переходах» из УПЦ в ПЦУ?